Європейський тиждень імунізації.
Імунізація – це захист Вашого здоров’я і здоров’я інших громадян!
Щорічно в 20-х числах квітня в Україні проводитися Український тиждень імунізації,який відбувається одночасно з Всесвітнім та Європейським тижнями імунізації. Цей захід за ініціативою Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) проводиться з 2005 року. Організаційні заходи в тиждень імунізації націлені на повернення довіри населення до профілактичних щеплень, доведення до відома батьків, що відмовляються від вакцинації дітей та дорослих достовірної інформації з вуст лікарів стосовно ефективності та безпечності сучасних вакцин. Одним із ключових повідомлень під час Європейського тижня імунізації це те, що, відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я, переривати рутинну імунізацію під час COVID-19 не можна.Враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», просвітницькі заходи до Європейського тижня імунізації мають відбуватися належним чином але в онлайн-форматі. Головна мета ініціативи «Український тиждень імунізації» – інформувати населення про вакцинацію як найбільш ефективний інструмент захисту від інфекційних хвороб та важливу умову збереження національної безпеки країни. Вакцинація вважається одним з найбільших досягнень медицини, яке щорічно дає можливість попередити 3 мільйони смертей і 750 тис. випадків дитячої інвалідизації. На даний час за допомогою вакцин людство здатне попередити 30 інфекційних захворювань. Імунізація визнана одним з найефективніших заходів запобігання захворюванням. На жаль, рівень вакцинації дітей в України за даними 2020 року далекий від рекомендованого ВООЗ 95%. Україна має найнижчі показники охоплення щепленнями серед усіх європейських країн та одні з найнижчих у світі, свідчить офіційна статистика МОЗ України, ВООЗ та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Охоплення щепленнями дітей у віці до 1 року складає: БЦЖ – 72,3%, проти поліомієліту – 60,8%, проти кашлюку, дифтерії та правця – 21,0%, проти кору, паротиту та краснухи – 45,5%, проти гепатиту В – 28,8%, проти Хіб-інфекції – 51,6%. Низьке охоплення вакцинацією в Україні призводить до високих ризиків поширення інфекційних захворювань та створює критичну загрозу для загального стану здоров’я населення країни.
Імунізація Це процес, під час якого імунна система людини стає захищеною від агента (імуногена). Коли ця система стикається з чужими для тіла молекулами, вона організовує імунну реакцію. Також вона розвиває здатність швидко реагувати на подальші такі випадки завдяки імунній пам’яті. Це є функцією набутого імунітету. Таким чином, шляхом контрольованого наражання людини на імуноген її тіло може навчитись себе захищати: це називають активною імунізацією. Пасивною імунізацією є пряме вживлення цих елементів у тіло, на противагу самостійному виробленню тілом цих часток. Імунізацію проводять різними методами, найчастіше — шляхом вакцинації. Вакцини від мікроорганізмів, що спричинюють захворювання, здатні підготувати імунітет тіла й таким чином допомогти боротись або запобігти інфекції. Побутує думка, що імунізація є менш ризикованим та простішим шляхом набуття імунітету до певної хвороби, аніж перенесення м’якшої форми самої хвороби. Вона є важливою і для дітей, і для дорослих, адже може захистити від багатьох захворювань. Імунізація не лише захищає дітей від смертельних захворювань, а й допомагає у розвитку імунної системи дитячого організму. Через широке застосування імунізації певні інфекції та хвороби були майже повністю викорінені в певних регіонах та на планеті в цілому. Яскравим прикладом є захворювання на поліомієліт у США: внаслідок вчасної вакцинації дітей випадків цієї хвороби не було зафіксовано на території країни з 1979 року. Проте все ще існує ризик підхопити це захворювання в інших регіонах. Це стосується осіб, що ніколи не вакцинувались або не отримали необхідної дози повністю, або тих, що подорожують на території, де поліомієліт все ще є поширеним.
Основні принципи вакцинації
1.Вакцинація стимулює імунну відповідь шляхом утворення в організмі специфічних клітин пам’яті. 2.Наступна інфекція тим же агентом викликає стійку, більш швидку імунну відповідь. 3.Для отримання вакцин використовують штами патогенів, вбиті або ослаблені, їх субклітинні фрагменти або токсини. 4.Вакцини повинні бути безпечними та доступними.
Як допомогти дитині перенести вакцинацію
Ін’єкції викликають у дітей больові відчуття (короткочасні). Тому перед вакцинацією дитину бажано заспокоїти. Якщо після щеплення піднімається температура (особливо вище 39 °С), слід дати лікарські препарати для її зниження. Як правило, в цей період дитина вередує, погано їсть. Не варто проводити з ним активні ігри, примушувати їсти. Краще вибрати якісь спокійні заняття. Необхідно створити в приміщенні комфортні кліматичні умови: повітря не повинен бути сухим, а температура – занадто високою. Варто пожаліти дитину, приділяти їй увагу, адже в цей час вона особливо цього потребує. Якщо після вакцинації від кору, краснухи і т. п. з’явилася висипка, то це не повинно насторожувати. Зазвичай вона проходить через кілька днів. Однак будь-які тривалі зміни в поведінці, судоми, проблеми з диханням, млявість упродовж тривалого часу – серйозний привід звернутися до фахівця. Українське суспільство потребує більшої обізнаності щодо проблематики вакцинації. Лише спільними зусиллями громадськості, медиків та представників влади, які визнають цю проблему, Україна може досягти змін на краще.