Лекція

«Вплив забруднення  атмосферного повітря на стан здоров'я населення»

Забруднення атмосферного повітря – це змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Рівень забруднення повітря залишається небезпечно високим у багатьох регіонах планети. За новими даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 9 з 10 чоловік дихають повітрям з високою концентрацією забруднюючих речовин. Щороку забруднення навколишнього (атмосферного) повітря і повітря всередині приміщень забирає 7 мільйонів життів. Хвороби легенів стоять на четвертому місці серед причин смертності в усьому світі.

Шкідливі речовини, що містяться в повітрі, впливають на весь людський організм людини: шкіру, слизові оболонки, органи зору і нюху, порушують роботу імунної системи, викликають онкологічні захворювання, підвищують ризик народження дітей з вадами розвитку, але найбільше страждають наші органи дихання. Кожна шоста смерть в світі пов'язана з легеневими захворюваннями. За твердженням експертів ВООЗ причиною появи різноманітних пухлин в 30% випадків є забруднення повітря.

Забруднення повітря відбувається за рахунок природних та антропогенних джерел. До природних джерел відносяться пилові бурі, виверження вулканів, пожежі в лісах та степах, руйнування гір, космічний пил та інше. Проте до так, званих природних джерел також причетна людина. Вирубування лісів веде до руйнування гір, розорювання родючих земель до формування пустель і пилових бурь, спалювання відходів діяльності до масштабних пожеж, ядерні випробовування до провокування виверження вулканів, польоти в космос - космічне забруднення та інші.

    Антропогенне забруднення спричинене еволюцією людства – це розвиток промисловості: теплові електростанції, металургійні виробництва, видобуток і використання радіації, хімічна промисловість, всі види транспорту, виробничі і побутові відходи, використання хімічних засобів у сільському господарстві, побутове забруднення – опалювання будинків , приготування їжі. 

     Автотранспорт є одним з найвагоміших забруднювачів атмосферного повітря  багатьох країн світу, у т.ч.  й в Україні. До основних забрудників відносяться тверді частинки пилу, двоокис азоту і двоокис сірки (SO2), вуглеводні, альдегіди, оксид вуглецю (СО), важкі метали (арсен, кадмій, нікель, ртуть), формальдегід, пил недиференційований за складом, бенз (а) пірен. Викиди автотранспортних засобів особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху (для міст та сіл) та впродовж трас (зелені зони доріг). Найбільша кількість токсичних речовин виділяється за перемінних режимів роботи двигуна, зокрема під час пуску й зупинки, а також під час роботи в холостому режимі. Тому, в містах максимальна концентрація токсичних речовин спостерігається на перехрестях та біля світлофорів. При цьому, близько 50% викидів автотранспорту в межах міста припадає на траси з малою швидкістю руху і менше 25% – на швидкісній трасі.

    Розглянемо вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини:  

    СО - безбарвний газ, що не має запаху. Впливає на нервову і серцевосудинну систему, викликає задуху. Токсичність СО зростає за наявності в повітрі азоту, в цьому випадку концентрацію СО в повітрі необхідно знижувати в 1.5 разу. У разі перевищення норм вмісту у крові 15-6% СО – гемоглобіну виникає стан отруєння.

     Оксиди азоту. NO, N2O3, NO5, N2O4. В атмосферу викидається в основному діоксид азоту NO2 – безбарвний отруйний газ, що не має запаху, дратівливо діє на органи дихання. Особливо небезпечні оксиди азоту в містах, де вони взаємодіють з вуглецями вихлопних газів, де утворюють фотохімічний туман - смог. При підвищенні концентрації NO, виникає сильний кашель, блювота, іноді головна біль. При контакті з вологою поверхнею слизистої оболонки оксиди азоту утворюють кислоти HNO3 і HNO2, які приводять до набряку легенів.

     SO2 - безбарвний газ з гострим запахом, вже в малих концентраціях (20- 30 мг/м3) створює неприємний смак в роті, дратує слизисті оболонки очей і дихальних шляхів. Запалення дихальних шляхів призводить до кашлю, відділення мокротиння, загострення астми та хронічного бронхіту, підвищує ризик виникнення респіраторних інфекцій у людей.

     Вуглеводні (пари бензину, метану і так далі). За характером впливу на організм людини розрізняють 2 групи: подразнювальні й канцерогенні. Подразнювальні вуглеводні наркотично впливають на центральну нервову систему (запаморочення і тому подібне), діють на слизові оболонки. Так при вдиханні протягом 8 годин пари бензину в концентрації 600 мг/м3 виникають головні болі, кашель, неприємні відчуття в горлі.При тривалій дії на людину альдегіди викликають роздратування слизистих оболонок очей і дихальних шляхів, а при підвищенні концентрації наголошується головна біль, слабкість, втрата апетиту, безсоння.

       З'єднання свинцю. У організм через органи дихання поступає приблизно 50% з'єднань свинцю. Під дією свинцю порушується синтез гемоглобіну, виникає захворювання дихальних шляхів, сечостатевих органів, нервової системи. Особливо небезпечні з'єднання свинцю для дітей дошкільного віку. У великих містах вміст свинцю в атмосфері досягає 5-38 мг/м3, що перевищує природний фон в 10 000 разів.

      Утворення кислотних дощів пов'язане з надходженням у вологу атмосферу оксиду сірки і азоту. Особливу небезпеку представляють стаціонарні джерела (ТЕС і ін.). Кислотні дощі знижують родючість ґрунтів, погіршують здоров'я населення.

      Формальдегід – газоподібна речовина з різким та неприємним запахом. В атмосфері синтезуються внаслідок фотохімічного процесу під впливом ультрафіолетового випромінювання, Формальдегід є джерелом постійного природного фонового забруднення, найбільші значення якого спостерігаються у повітрі промислових центрів. Джерелами антропогенного надходження формальдегіду у навколишнє середовище – металургійні та хімічні підприємства, виробництво з виготовлення меблів, полімерів та будівельних матеріалів. Найбільша частка його надходить у повітря з відпрацьованими газами автотранспорту. Формальдегід внесений до списку отруйних канцерогенний речовин, токсичний. Він негативно впливає на генетичний матеріал, дихальні шляхи, очі, шкіру, печінку, нирки, вражає центральну нервову систему.

      Пил атмосферний – сукупність завислих в повітрі дрібних (1-2—10-4 см) твердих частинок, здатних в безвітряну погоду осідати на поверхню Землі. Джерела пилу можуть бути як природного походження (вивітрювання гірських порід, виверження вулкану), так і індустріального (викиди промислових підприємств). Основна кількість пилу зосереджена на висотах до 500 м. Пил  потрапляє глибоко в легені, де викликає запалення, потім через кровотік уражають серце, мозок або інші органи.

Сірководень  — це безбарвний, легкозаймистий газ із запахом тухлих яєць, важчий від повітря. При змішуванні із водою утворює токсичні випари. Утворюється внаслідок розкладання органічних продуктів в каналізаційних стоках, вигрібних ямах та силосних бункерах (отруєння працівників, що працюють при очищенні та обслуговуванні силосних бункерів). Також утворюється на нафтопереробних заводах, у вугільних шахтах, під час асфальтування доріг. Навіть при низьких концентраціях подразнює слизові оболонки.

Найбільш характерна риса сірководню — його запах тухлих яєць, що виникає внаслідок гниття білка. Цей запах неможливо сплутати.

Сірководень — це речовина, з якою люди можуть зустрічатися досить часто у повсякденному житті. І попри те, що цей газ має дуже виразний і стійкий запах, схожий на запах тухлих яєць, людський організм швидко адаптується до нього. Як наслідок, це призводить до зниження здатності відчувати його присутність. Саме ця властивість робить сірководень особливо небезпечним.

     Довгостроковий вплив забрудненого повітря може підвищити ризик: ішемічної хвороби серця та інсульту, хронічної обструктивної хвороби легень, загострень астми,раку легень, верхніх відділів шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів, несприятливих наслідків вагітності (тобто низької народжуваності, передчасних пологів і зниженої ваги при народженні), недоліків нервового розвитку дітей та деяких поведінкових розладів (синдром дефіциту уваги та гіперактивності), діабету, катаракти.

Аміак – безбарвний газ із різким задушливим запахом легший за повітря. Має лужні властивості, добре розчиняється у воді. При вдиханні сприяє утворенню сліз в очах.  При цьому спостерігаються такі ознаки: нежить, кашель, важке дихання, задуха, підвищене серцебиття. 

Аміак має високу розчинність у воді. Навіть взаємодія з вологою тіла призводить до подразнення епідермісу, почервоніння, можливий свербіж. При попаданні рідкого аміаку на шкіру виникає обмороження, печіння, надалі опік з бульбашками, виразки.

   Кожна людина може самостійно зменшувати вплив забрудненого атмосферного повітря на здоров’я, дотримуючись наступних рекомендацій:

• ширше застосовувати в у побуті та на робочих місцях системи кондиціонування та очищення повітря з регулярним очищенням фільтрів не рідше ніж 1 раз в сезон використання;
• можна перейти на електромобілі;
• використовувати екологічне паливо для обігріву житла та приготування їжі, спеціальні прилади для очищення повітря вдома;
• не займатись пробіжками і тренуваннями на тротуарах поблизу проїжджої частини;
• не гуляти з дітьми поблизу автомагістралей;
• вживати якомога більше рідини (2-3 л на день для дорослих);
• включати у раціон харчування більшу кількість овочів та фруктів;
• кинути курити і не забруднювати ще більше повітря, яким дихаєте ви і ваші близькі;
• проходити профілактичні медичні огляди,з метою раннього виявлення захворювань.
• берегти ліси і насаджувати якнайбільше дерев.

Як війна впливає на якість повітря?

Стан повітря погіршується через бойові дії у прямий та непрямий способи. Прямий вплив бойових дій – це детонування снарядів, використання артилерійської зброї та авіабомб. Від таких вибухів в атмосферне повітря викидаються свинець, сажа, вуглець й інші шкідливі речовини. А залишки снарядів містять сірку, мідь, залізо та вуглець. 

Непрямий вплив бойових дій – це пожежі в екосистемах, вибухи нафтобаз, атаки на промислові об’єкти та склади небезпечних відходів, як-от пінополіуретан, мінеральні добрива, лакофарбові вибори, аміачна селітра тощо. Від пожеж на нафтобазах в атмосферне повітря викидаються важкі метали, діоксид сірки, сажа, окиси азоту тощо. 

Науковці Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ) ДСНС України та НАН України продовжують моніторинг та оцінювання наслідків воєнних дій для навколишнього середовища, зокрема їхній вплив на якість атмосферного повітря.

Узагальнивши дані супутникового зондування, науковці виокремили такі наслідки:

1. різке зменшення вмісту діоксиду азоту у великих містах (до -35%) внаслідок руйнування промислових підприємств та зменшення викидів автомобільного транспорту;
2. зростання вмісту діоксиду азоту (до 25%), що з високою ймовірністю спричинені викидами від переміщення військової техніки;
3. короткочасне зростання вмісту монооксиду вуглецю (в середньому до 10%) внаслідок викидів від пожеж в екосистемах поблизу лінії зіткнення.

Лекція

«Вплив забруднення  атмосферного повітря на стан здоров'я населення»

Забруднення атмосферного повітря – це змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.

Рівень забруднення повітря залишається небезпечно високим у багатьох регіонах планети. За новими даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 9 з 10 чоловік дихають повітрям з високою концентрацією забруднюючих речовин. Щороку забруднення навколишнього (атмосферного) повітря і повітря всередині приміщень забирає 7 мільйонів життів. Хвороби легенів стоять на четвертому місці серед причин смертності в усьому світі.

Шкідливі речовини, що містяться в повітрі, впливають на весь людський організм людини: шкіру, слизові оболонки, органи зору і нюху, порушують роботу імунної системи, викликають онкологічні захворювання, підвищують ризик народження дітей з вадами розвитку, але найбільше страждають наші органи дихання. Кожна шоста смерть в світі пов'язана з легеневими захворюваннями. За твердженням експертів ВООЗ причиною появи різноманітних пухлин в 30% випадків є забруднення повітря.

Забруднення повітря відбувається за рахунок природних та антропогенних джерел. До природних джерел відносяться пилові бурі, виверження вулканів, пожежі в лісах та степах, руйнування гір, космічний пил та інше. Проте до так, званих природних джерел також причетна людина. Вирубування лісів веде до руйнування гір, розорювання родючих земель до формування пустель і пилових бурь, спалювання відходів діяльності до масштабних пожеж, ядерні випробовування до провокування виверження вулканів, польоти в космос - космічне забруднення та інші.

    Антропогенне забруднення спричинене еволюцією людства – це розвиток промисловості: теплові електростанції, металургійні виробництва, видобуток і використання радіації, хімічна промисловість, всі види транспорту, виробничі і побутові відходи, використання хімічних засобів у сільському господарстві, побутове забруднення – опалювання будинків , приготування їжі. 

     Автотранспорт є одним з найвагоміших забруднювачів атмосферного повітря  багатьох країн світу, у т.ч.  й в Україні. До основних забрудників відносяться тверді частинки пилу, двоокис азоту і двоокис сірки (SO2), вуглеводні, альдегіди, оксид вуглецю (СО), важкі метали (арсен, кадмій, нікель, ртуть), формальдегід, пил недиференційований за складом, бенз (а) пірен. Викиди автотранспортних засобів особливо небезпечні тому, що здійснюються в безпосередній близькості від тротуарів у зоні активного пішохідного руху (для міст та сіл) та впродовж трас (зелені зони доріг). Найбільша кількість токсичних речовин виділяється за перемінних режимів роботи двигуна, зокрема під час пуску й зупинки, а також під час роботи в холостому режимі. Тому, в містах максимальна концентрація токсичних речовин спостерігається на перехрестях та біля світлофорів. При цьому, близько 50% викидів автотранспорту в межах міста припадає на траси з малою швидкістю руху і менше 25% – на швидкісній трасі.

    Розглянемо вплив забруднюючих речовин на здоров’я людини:  

    СО - безбарвний газ, що не має запаху. Впливає на нервову і серцевосудинну систему, викликає задуху. Токсичність СО зростає за наявності в повітрі азоту, в цьому випадку концентрацію СО в повітрі необхідно знижувати в 1.5 разу. У разі перевищення норм вмісту у крові 15-6% СО – гемоглобіну виникає стан отруєння.

     Оксиди азоту. NO, N2O3, NO5, N2O4. В атмосферу викидається в основному діоксид азоту NO2 – безбарвний отруйний газ, що не має запаху, дратівливо діє на органи дихання. Особливо небезпечні оксиди азоту в містах, де вони взаємодіють з вуглецями вихлопних газів, де утворюють фотохімічний туман - смог. При підвищенні концентрації NO, виникає сильний кашель, блювота, іноді головна біль. При контакті з вологою поверхнею слизистої оболонки оксиди азоту утворюють кислоти HNO3 і HNO2, які приводять до набряку легенів.

     SO2 - безбарвний газ з гострим запахом, вже в малих концентраціях (20- 30 мг/м3) створює неприємний смак в роті, дратує слизисті оболонки очей і дихальних шляхів. Запалення дихальних шляхів призводить до кашлю, відділення мокротиння, загострення астми та хронічного бронхіту, підвищує ризик виникнення респіраторних інфекцій у людей.

     Вуглеводні (пари бензину, метану і так далі). За характером впливу на організм людини розрізняють 2 групи: подразнювальні й канцерогенні. Подразнювальні вуглеводні наркотично впливають на центральну нервову систему (запаморочення і тому подібне), діють на слизові оболонки. Так при вдиханні протягом 8 годин пари бензину в концентрації 600 мг/м3 виникають головні болі, кашель, неприємні відчуття в горлі.При тривалій дії на людину альдегіди викликають роздратування слизистих оболонок очей і дихальних шляхів, а при підвищенні концентрації наголошується головна біль, слабкість, втрата апетиту, безсоння.

       З'єднання свинцю. У організм через органи дихання поступає приблизно 50% з'єднань свинцю. Під дією свинцю порушується синтез гемоглобіну, виникає захворювання дихальних шляхів, сечостатевих органів, нервової системи. Особливо небезпечні з'єднання свинцю для дітей дошкільного віку. У великих містах вміст свинцю в атмосфері досягає 5-38 мг/м3, що перевищує природний фон в 10 000 разів.

      Утворення кислотних дощів пов'язане з надходженням у вологу атмосферу оксиду сірки і азоту. Особливу небезпеку представляють стаціонарні джерела (ТЕС і ін.). Кислотні дощі знижують родючість ґрунтів, погіршують здоров'я населення.

      Формальдегід – газоподібна речовина з різким та неприємним запахом. В атмосфері синтезуються внаслідок фотохімічного процесу під впливом ультрафіолетового випромінювання, Формальдегід є джерелом постійного природного фонового забруднення, найбільші значення якого спостерігаються у повітрі промислових центрів. Джерелами антропогенного надходження формальдегіду у навколишнє середовище – металургійні та хімічні підприємства, виробництво з виготовлення меблів, полімерів та будівельних матеріалів. Найбільша частка його надходить у повітря з відпрацьованими газами автотранспорту. Формальдегід внесений до списку отруйних канцерогенний речовин, токсичний. Він негативно впливає на генетичний матеріал, дихальні шляхи, очі, шкіру, печінку, нирки, вражає центральну нервову систему.

      Пил атмосферний – сукупність завислих в повітрі дрібних (1-2—10-4 см) твердих частинок, здатних в безвітряну погоду осідати на поверхню Землі. Джерела пилу можуть бути як природного походження (вивітрювання гірських порід, виверження вулкану), так і індустріального (викиди промислових підприємств). Основна кількість пилу зосереджена на висотах до 500 м. Пил  потрапляє глибоко в легені, де викликає запалення, потім через кровотік уражають серце, мозок або інші органи.

Сірководень  — це безбарвний, легкозаймистий газ із запахом тухлих яєць, важчий від повітря. При змішуванні із водою утворює токсичні випари. Утворюється внаслідок розкладання органічних продуктів в каналізаційних стоках, вигрібних ямах та силосних бункерах (отруєння працівників, що працюють при очищенні та обслуговуванні силосних бункерів). Також утворюється на нафтопереробних заводах, у вугільних шахтах, під час асфальтування доріг. Навіть при низьких концентраціях подразнює слизові оболонки.

Найбільш характерна риса сірководню — його запах тухлих яєць, що виникає внаслідок гниття білка. Цей запах неможливо сплутати.

Сірководень — це речовина, з якою люди можуть зустрічатися досить часто у повсякденному житті. І попри те, що цей газ має дуже виразний і стійкий запах, схожий на запах тухлих яєць, людський організм швидко адаптується до нього. Як наслідок, це призводить до зниження здатності відчувати його присутність. Саме ця властивість робить сірководень особливо небезпечним.

     Довгостроковий вплив забрудненого повітря може підвищити ризик: ішемічної хвороби серця та інсульту, хронічної обструктивної хвороби легень, загострень астми,раку легень, верхніх відділів шлунково-кишкового тракту і дихальних шляхів, несприятливих наслідків вагітності (тобто низької народжуваності, передчасних пологів і зниженої ваги при народженні), недоліків нервового розвитку дітей та деяких поведінкових розладів (синдром дефіциту уваги та гіперактивності), діабету, катаракти.

Аміак – безбарвний газ із різким задушливим запахом легший за повітря. Має лужні властивості, добре розчиняється у воді. При вдиханні сприяє утворенню сліз в очах.  При цьому спостерігаються такі ознаки: нежить, кашель, важке дихання, задуха, підвищене серцебиття. 

Аміак має високу розчинність у воді. Навіть взаємодія з вологою тіла призводить до подразнення епідермісу, почервоніння, можливий свербіж. При попаданні рідкого аміаку на шкіру виникає обмороження, печіння, надалі опік з бульбашками, виразки.

   Кожна людина може самостійно зменшувати вплив забрудненого атмосферного повітря на здоров’я, дотримуючись наступних рекомендацій:

• ширше застосовувати в у побуті та на робочих місцях системи кондиціонування та очищення повітря з регулярним очищенням фільтрів не рідше ніж 1 раз в сезон використання;
• можна перейти на електромобілі;
• використовувати екологічне паливо для обігріву житла та приготування їжі, спеціальні прилади для очищення повітря вдома;
• не займатись пробіжками і тренуваннями на тротуарах поблизу проїжджої частини;
• не гуляти з дітьми поблизу автомагістралей;
• вживати якомога більше рідини (2-3 л на день для дорослих);
• включати у раціон харчування більшу кількість овочів та фруктів;
• кинути курити і не забруднювати ще більше повітря, яким дихаєте ви і ваші близькі;
• проходити профілактичні медичні огляди,з метою раннього виявлення захворювань.
• берегти ліси і насаджувати якнайбільше дерев.

Як війна впливає на якість повітря?

Стан повітря погіршується через бойові дії у прямий та непрямий способи. Прямий вплив бойових дій – це детонування снарядів, використання артилерійської зброї та авіабомб. Від таких вибухів в атмосферне повітря викидаються свинець, сажа, вуглець й інші шкідливі речовини. А залишки снарядів містять сірку, мідь, залізо та вуглець. 

Непрямий вплив бойових дій – це пожежі в екосистемах, вибухи нафтобаз, атаки на промислові об’єкти та склади небезпечних відходів, як-от пінополіуретан, мінеральні добрива, лакофарбові вибори, аміачна селітра тощо. Від пожеж на нафтобазах в атмосферне повітря викидаються важкі метали, діоксид сірки, сажа, окиси азоту тощо. 

Науковці Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ) ДСНС України та НАН України продовжують моніторинг та оцінювання наслідків воєнних дій для навколишнього середовища, зокрема їхній вплив на якість атмосферного повітря.

Узагальнивши дані супутникового зондування, науковці виокремили такі наслідки:

1. різке зменшення вмісту діоксиду азоту у великих містах (до -35%) внаслідок руйнування промислових підприємств та зменшення викидів автомобільного транспорту;
2. зростання вмісту діоксиду азоту (до 25%), що з високою ймовірністю спричинені викидами від переміщення військової техніки;
3. короткочасне зростання вмісту монооксиду вуглецю (в середньому до 10%) внаслідок викидів від пожеж в екосистемах поблизу лінії зіткнення.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Якщо ви опинилися в зоні надзвичайної ситуації, повʼязаній з горінням хімічних речовин - дотримуйтеся наступних порад.

 Під час та одразу після виникнення ситуації:

1. За можливості, залиште зону задимлення. Зведіть до мінімуму перебування на відкритому повітрі.
2. Якщо у вас з’явилися задишка, кашель – зверніться до лікаря.
3. При посиленні запаху гарі рекомендуємо одягати зволожені захисні маски. Особливо це стосується літніх людей, та тих, хто страждає на діабет, серцево-судинні захворювання, хронічні захворювання легень, алергію. Користуйтеся приміщеннями, де є очищення повітря.
4. Тримайте вікна зачиненими. З метою непроникнення задимленого повітря рекомендується завішувати вікна, кватирки, фрамуги, двері зволоженою тканиною і періодично ії змінювати.

Після виникнення ситуації:

1. Не робіть пробіжок та прогулянок.
2. Рекомендуємо збільшити споживання рідини до 2-3 літрів на день для дорослих. Для відновлення втрати солей та мікроелементів можна пити підсолену і мінеральну лужну воду, кисломолочні напої (знежирене молоко, молочну сироватку), соки, мінералізовані напої, киснево-білкові коктейлі.
3. Проводьте вологе прибирання в житлових приміщеннях і на робочих місцях; корисно також поставити в житлових та робочих приміщеннях ємності з водою, щоб підвищити вологість повітря.
4.  Кілька разів на день приймайте душ. Частіше промивайте ніс і горло.
5. У їжі перевагу надавайте фруктам і овочам, а також іншим стравам, багатим на мінеральні речовини. Продукти з власних городів мешканцям в зоні впливу пожежі перед вживанням необхідно обов’язково ретельно мити.
6. Не вживайте алкоголь.
7. Не куріть. Це провокує розвиток гострих і хронічних захворювань дихальної системи.
8. Обмежте контакт дітей з піском та ґрунтом на ігрових майданчиках, розташованих в зоні впливу пожежі.
9. Якщо є хронічні захворювання – виконуйте вказівки вашого лікаря.

Запамʼятайте ці поради та передайте їх рідним і знайомим.

Це саме той випадок, коли знання можуть врятувати здоровʼя і навіть життя.