Моніторинг якості освіти
|
Орієнтовний план роботи робочої групи з проведення вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямком: - фахова діяльність педагогічних працівників у 2024/2025навчальному році.
Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 259 Криворізької міської ради в.Ярослава Мудрого 48-А, м. Кривий Ріг, Саксаганський р-н, 50027 тел.0965565909, е-mail dnz259@ ukr.net
Н А К А З Від 02.09.2024 №41 К/ОС
Про створення робочої моніторингової групи для проведення самооцінювання діяльності закладу щодо забезпечення якості освіти.
Відповідно до Законів України «Про освіту» (ст.41, частини 3 ст.48), «Про дошкільну освіту», Порядку проведення моніторінгу якості освіти затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16січня 2020року №54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10лютого 2020року за №154/34437, наказу МОНУ «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у заклада дошкільної освіти» від 30.11.2020 за №01-11/71, Положення про внутрішню систему забезпечення якісної освіти закладу, постійного підвищення якості освітньої діяльності, використання системного підходу до здійснення моніторингу на всіх етепах освітнього процесу та з метою проведення комплексного самоцінювання діяльності закладу, щодо забезпечення якості освітньої діяльності
Н А К А З У Ю:
1.Провести у вересні, травні вивчення й самооцінювання якості освітньої діяльності за напрямком: - фахова діяльність педагогічних працівників.
2.Затвердити склад робочої групи а саме: Голова робочої групи - вихователь-методист Тарасова І.О. - відповідальна за проведення внутрішнього моніторингового дослідження якості освіти, забезпечення оперативного керування процесом вивчення результатів моніторингу та сомооцінювання. Члени робочої групи: Нестройна В.В. – вихователь 1категорії; Батурко О.В. – вихователь 1категорії, яка працює на спецгрупі; Головченко Г.Ф. – вчитель дефектолог 1категорії.
3.Відповідальній особі Тарасовій І.О: 3.1. координувати результативне запровадження внутрішньої системи забезпечення якості; 3.2. систематично проводити навчання з членами робочої групи щодо визначення й аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості; 3.3. узагальнити результати самооцінювання та визначити рівень освітньої діяльності закладу освіти; 3.4. підготувати висновки і визначити шляхи вдосконалення освітньої діяльності. 3.5. розподілити обов’язки згідно індикаторів оцінювання.
4. Членам робочої групи: 4.1. використовувати такі методи збору інформації як вивчення документації, спостереження за навчальним заняттям, опитування та анкетування всіх учасників освітнього процесу; 4.2. підготувати перелік запитань для проведення анкетування серед педагогічних працівників за напрямом фахова діяльність педагогічних працівників. відповідно до критеріїв оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освіти (Додаток 2); 4.3. підготувати звіт до 06.06.2025року за результатами самооцінювання з пропозиціями про удосконалення освітньої діяльності. 5. Заслухати звіт про результати самооцінювання на засіданні педагогічної ради у серпні 2025 року та врахувати її рішення при коригуванні освітньої програми та річного плану роботи закладу на 2025-2026 навчальний рік. 6. Оприлюднити звіт про результати самооцінювання та спостереження на сайті школи. 7.Контроль за виконанням наказу залишаю за собою. Директор Неля ЧУРІЛОВА
Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 259 Криворізької міської ради в.Ярослава Мудрого 48-А, м. Кривий Ріг, Саксаганський р-н, 50027 тел.0965565909, е-mail dnz259@ ukr.net
СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО на засіданні педагогічної ради Директор КЗДО КТ № 259 КМР Комунального закладу ________ Неля ЧУРІЛОВА дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 259 Криворізької міської ради Протокол від 22.12.2021р. Голова педради_____________ Неля ЧУРІЛОВА
ПОЛОЖЕННЯ про МОНІТОРИНГ якості освіти Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 259 Криворізької міської ради І. Загальні положення 1.1. Положення про моніторинг якості освіти закладу дошкільної освіти (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України “Про освіту”, стаття 41 та Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, затверджених Наказом Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71. 1.2. Педагогічна рада як колегіальний орган управління закладу дошкільної освіти формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення МОНІТОРИНГУ (Закон України “Про дошкільну освіту”, стаття 20). 1.3. Положення поширюється на всіх співробітників закладу дошкільної освіти, які здійснюють професійну діяльність у відповідності до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом. 1.4. Термін дії даного Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового. 1.5. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносяться директором закладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради. 1.6. Моніторинг якості освіти (далі - Моніторинг) забезпечує керівник закладу дошкільної освіти в межах наданих йому повноважень. 1.7. Самооцінювання якості процесів Моніторингу відбувається з використанням рівнів: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький). ІІ. Принципи Моніторингу якості освіти: Дитиноцентризм. Головний суб’єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу, — дитина; Автономність. Самостійність у визначення стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти; Системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю закладом дошкільної освіти взаємопов’язані, що створює взаємозалежність між ними; Цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності; Вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності; Партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу; Відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу; Гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв’язки та різні комунікації; Інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї, технології, методики, пов’язані із забезпеченням якості дошкільної освіти. ІІІ. Організаційно-функціональна структура моніторингу якості освіти 3.1. Організаційно-функціональна структура моніторингу — це суб’єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада. 3.1.1. Адміністрація закладу дошкільної освіти: - формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО закладу дошкільної освіти і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує і контролює їх виконання; - готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у закладі дошкільної освіти, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій; - організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур; - забезпечує умови для підготовки педагогів закладу дошкільної освіти, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур; - організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні закладу дошкільної освіти; - формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо); - ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО. 3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу): - розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії та показники, методи та форми; - беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти; - формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні закладу дошкільної освіти. 3.1.3. Педагогічна рада: - діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами; - розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності закладу дошкільної освіти; - ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної освіти, оновлення змісту освіти в зв’язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості. ІV. Процедури Моніторингу (внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності) 4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі— Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі — Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на: - удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентностей здобувачів освіти; - посилення кадрового потенціалу закладу освіти та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників; - забезпечення й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти; - розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом; - максимальне усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідної якості освіти. 4.2. Процедура Контролю у закладі дошкільної освіти визначається логічним та доцільним об’єднанням його видів (тематичний, комплексний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю застосовується технологічний прийом — розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендації. 4.3. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у закладі дошкільної освіти напрямів. 4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації. 4.5. Моніторинг є методом та формою Контролю. 4.6. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі: -аналітичної довідки (до педагогічної ради наради тощо) -звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу; -проблемного аналізу — комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти — у Програмі розвитку; -аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період — щорічне самооцінювання — у Плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період. 4.7. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до критеріїв та індикаторів, пропонованих Державною службою якості освіти України. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на три-п’ять років). 4.8. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення. 4.9. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО. 4.10. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО та моніторингу. 4.10.1. Документи: - Програма розвитку закладу дошкільної освіти на три-п’ять років; - План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період; - План роботи педагога щодо організації освітнього процесу; - Протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо; - Накази керівника. 4.10.2. Матеріали: - проблемний (комплексний) аналіз; - аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період; - циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік; - методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності. V. Механізми оцінювання розвитку здобувачів дошкільної освіти 5.1. Моніторинг індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти дає змогу визначити рівень їх компетентності відповідно до змісту освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти: рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, предметнопрактична та технологічна, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична та дослідницька, природничо-екологічна, ігрова, соціально-громадянська, мовленнєва, художньо-мовленнєва, мистецько-творча. 5.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться (визначені) в освітній(іх) програмі(ах), за якою(ими) організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»). 5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти. 5.4. Періодичність проведення моніторингу — два рази на рік: - на початку навчального року (вересень) — проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи; - у кінці навчального року (квітень — травень) — з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року. Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку дітей (за необхідністю, запитом). 5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу. 5.6. Моніторинг проводять вихователі, «вузькі» спеціалісти — музичний керівник, інструктор з фізичного виховання. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров’я здійснює медичний персонал закладу. 5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії. Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо. 5.8. Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми напрямами; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах. 5.9. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік. 5.10. Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психологопедагогічного консиліуму фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти. VІ. Механізми оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників 6.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та міжатестаційного періоду. 6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду. 6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо. 6.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. 6.2.3. Педагог, який атестується здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з: - динаміки розвитку базових якостей дітей; - емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності; - раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку; - варіативних форм взаємодії з дітьми; - реструктуризації змісту освітньої діяльності; - рівня та форми залучення батьків в освітній процес. 6.2.4. Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається у методичному кабінеті. 6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період. 6.3.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового контролю. 6.3.2. Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті. 6.3.3. Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проєктний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік. 6.3.4. Методика формування індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій (розроблених у закладі чи запропонованих у фахових джерелах). 6.3.5. Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проєктних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті. 6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога. 6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників: - План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період; - Індивідуальний план підготовки та проходження атестації; - Протоколи засідань педагогічної ради, атестаційної комісії; - Накази керівника.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| | ЗАТВЕРДЖЕНО |
| | Зареєстровано в Міністерстві |
ПОРЯДОК
проведення моніторингу якості освіти
I. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм підготовки та проведення моніторингу якості освіти та освітньої діяльності (далі - моніторинг) у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти незалежно від їх підпорядкування, типу й форми власності, інших суб’єктах освітньої діяльності, які забезпечують здобуття дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти (далі - заклади освіти).
2. Моніторинг проводиться відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», цього Порядку, iнших актів законодавства, документів закладів освіти, програми моніторингу (далі - Програма), договору про проведення моніторингу (за його наявності).
3. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, що визначені Законом України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту».
4. Моніторинг проводиться з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей.
5. Моніторинг проводиться відповідно до таких принципів:
систематичності та системності;
доцільності;
прозорості моніторингових процедур та відкритості;
безпеки персональних даних;
об’єктивності одержання та аналізу інформації під час моніторингу;
відповідального ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу.
6. Об’єктами моніторингу можуть бути:
знеособлена інформація про учасників освітнього процесу;
освітні та управлінські процеси в закладі(ах) освіти;
різні види діяльності учасників освітнього процесу (навчальна, викладацька, організаційна, управлінська тощо);
умови здійснення освітньої та управлінської діяльності (матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові, навчально-методичні тощо);
результати запровадження освітніх змін, інновацій;
стан організації освітнього процесу в закладі освіти;
результати навчання та розвитку здобувачів освіти, формування їх компетентностей;
інші об’єкти, визначені у Програмі.
II. Суб’єкти, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу
1. Участь у підготовці та проведенні моніторингу беруть:
суб’єкти, які проводять моніторинг (далі - суб’єкти моніторингу);
суб’єкти, які ініціюють проведення моніторингу (далі - ініціатори моніторингу);
суб’єкти, які здійснюють науково-методологічний супровід моніторингу;
суб’єкти, які залучаються до опитування, спостереження або виконання письмових робіт (завдань) моніторингу на етапі проведення дослідження (далі - учасники дослідження).
2. Суб’єктами моніторингу можуть бути:
1) Міністерство освіти і науки України;
2) Державна служба якості освіти України, її територіальні органи;
3) Український центр оцінювання якості освіти, його регіональні центри;
4) наукові організації, наукові, науково-методичні установи, інші установи, які належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України;
5) заклади освіти, їх засновники або уповноважені ними особи;
6) інші юридичні особи, що здійснюють незалежне оцінювання якості освіти та освітньої діяльності.
3. Ініціаторами моніторингу можуть бути суб’єкти, визначені підпунктами 1-5 пункту 2 цього розділу, а також місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, інші юридичні і фізичні особи.
У разі, якщо суб’єкт моніторингу не є його ініціатором, для забезпечення проведення моніторингу ініціатор та суб’єкт моніторингу можуть за домовленістю визначати вид і рівень моніторингу, заклад(и) освіти, в якому(их) він проводитиметься, порядок оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу), обладнання та інші ресурси, які використовуються суб’єктами моніторингу, вартість послуг і порядок розрахунків за підготовку та проведення моніторингу (у разі їх здійснення), права на використання інформації, одержаної за результатами моніторингу.
4. Суб’єктами, які здійснюють науково-методологічний супровід моніторингу, можуть бути:
1) суб’єкти, зазначені у підпунктах 3-4 пункту 2 цього розділу;
2) заклади вищої освіти, заклади післядипломної педагогічної освіти, науково-дослідні інститути, інші наукові, науково-методичні та методичні установи, наукові організації відповідно до законодавства та їх установчих документів.
5. Учасниками дослідження можуть бути:
1) заклади дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти;
2) здобувачі загальної середньої освіти та позашкільної (далі - здобувачі освіти);
3) педагогічні працівники;
4) батьки, інші законні представники здобувачів освіти.
При проведенні моніторингу в закладах дошкільної освіти здобувачі освіти не включаються до переліку учасників дослідження.
III. Види моніторингу
1. Моніторинг може бути внутрішнім і зовнішнім.
2. Моніторинг може проводитися на локальному, регіональному, загальнодержавному, міжнародному рівнях.
Моніторинг на локальному рівні може проводитися:
для дослідження стану і результатів освіти та освітньої діяльності закладу освіти (на рівні закладу освіти);
для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти села, селища, міста, району, об’єднаної територіальної громади (на місцевому рівні).
Моніторинг на регіональному рівні проводиться для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти Автономної Республіки Крим, областей.
Моніторинг на загальнодержавному рівні проводиться для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти (окремих її складових) в Україні.
Моніторинг на міжнародному рівні проводиться для дослідження стану та результатів функціонування і розвитку системи освіти (окремих її складових) України в порівнянні з іншими країнами.
3. Внутрішній моніторинг проводиться на рівні закладу освіти.
Внутрішній моніторинг ініціюється та проводиться закладом освіти.
Заклад освіти може визначати порядок проведення внутрішнього моніторингу з урахуванням вимог цього Порядку та інших актів законодавства.
4. Зовнішній моніторинг може проводитися на рівні закладу освіти, місцевому, регіональному, загальнодержавному, міжнародному рівнях.
5. Моніторинг на загальнодержавному рівні можуть ініціювати та проводити суб’єкти, визначені у підпунктах 1-4 пункту 2 розділу II цього Порядку.
Інші суб’єкти можуть ініціювати та проводити моніторинг на загальнодержавному рівні за погодженням з Міністерством освіти і науки України.
6. Зовнішній моніторинг на міжнародному рівні проводиться шляхом участі України в міжнародних порівняльних дослідженнях (Міжнародному порівняльному дослідженні якості природничо-математичної освіти (TIMSS), Міжнародному дослідженні якості освіти (PISA), Міжнародному дослідженні читацької грамотності (PIRLS) тощо).
Міністерство освіти і науки України організовує участь закладів освіти у порівняльних міжнародних дослідженнях якості освіти.
Результати міжнародних порівняльних досліджень у сфері загальної середньої освіти оприлюднюються на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України та враховуються під час формування та реалізації державної політики у відповідній сфері.
IV. Процедура підготовки та проведення моніторингу
1. Моніторинг проводиться у такі етапи:
планування та підготовка моніторингу (формулювання проблеми, що досліджуватиметься; визначення мети та завдань моніторингу; розрахунок і формування вибірки, оцінка її репрезентативності; визначення критеріїв і показників оцінювання результатів дослідження тощо);
розробка Програми;
проведення дослідження (відповідно до форм і методів, визначених у пунктах 2-3 цього розділу, із залученням учасників дослідження, визначених у пункті 5 розділу II цього Порядку);
збір та оброблення результатів моніторингу;
аналіз та інтерпретація (узагальнення та пояснення результатів, визначення закономірностей, формулювання висновків тощо) результатів моніторингу;
оприлюднення результатів моніторингу (інформування про результати моніторингу).
2. Методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути:
опитування (анкетування, інтерв’ювання);
тестування;
спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладах освіти;
фокус-група;
аналіз документації закладів освіти, їх засновників;
аналіз статистичних даних про стан системи освіти за встановленими формами звітності;
інші методи, визначені у Програмі.
3. Моніторинг може проводитися у формі:
безпосереднього одержання інформації від учасників дослідження (за допомогою спостереження, інтерв’ювання тощо);
опосередкованого одержання інформації від учасників дослідження (у письмовій та/або електронній формі, із залученням експертів тощо);
одержання інформації без залучення учасників дослідження (за допомогою вивчення документації, статистичної або оперативної інформації тощо).
Моніторинг може проводитися з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, у тому числі дистанційно.
Під час проведення дослідження можуть використовуватися фронтальна, групова або індивідуальна робота учасників дослідження.
4. Програма розробляється та затверджується суб’єктом моніторингу. Якщо зовнішній моніторинг ініціював інший суб’єкт, Програма погоджується з ініціатором моніторингу.
Програма оприлюднюється у будь-який спосіб, визначений суб’єктом моніторингу та узгоджений з ініціатором моніторингу (за його наявності).
5. У Програмі визначаються мета і завдання, суб’єкти, об’єкт(и), форми та методи, індикатори, умови (у тому числі місце проведення), процедури проведення відповідного моніторингу, порядок визначення результатів моніторингу, строки та форми узагальнення результатів моніторингу, а також оприлюднення результатів моніторингу (інформування про них).
У Програмі обов’язково зазначається вид моніторингу відповідно до пунктів 1-3 розділу III цього Порядку. Суб’єкт моніторингу також може зазначити у Програмі про належність моніторингу, що проводитиметься, до інших видів моніторингових досліджень, визначених за певними науково обґрунтованими ознаками.
До Програми додається графік проведення моніторингу.
Програма розробляється на основі науково обґрунтованої методології з урахуванням вікових особливостей учасників моніторингу.
6. У разі проведення моніторингу на міжнародному рівні його Програмою вважаються програмні документи щодо відповідного моніторингу, розроблені міжнародною організацією, яка проводить моніторинг. Така Програма не потребує затвердження або погодження в Україні.
7. Моніторинг проводиться в терміни, визначені у Програмі.
При визначенні термінів проведення моніторингу суб’єкт моніторингу має враховувати можливі ризики, пов’язані з надмірним навантаженням на здобувачів освіти та педагогічних працівників внаслідок збігу кількох контрольно-вимірювальних заходів (зовнішнє незалежне оцінювання, державна підсумкова атестація тощо).
Термін проведення зовнішнього моніторингу має бути узгоджений суб’єктом моніторингу із закладом освіти (учасником моніторингу) і визначений у графіку проведення моніторингу.
8. Моніторинг проводиться державною мовою, крім випадків, коли для досягнення цілей моніторингу доцільним є його проведення англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу, мовою корінного народу або національної меншини України.
Проведення моніторингу іншою мовою, крім державної, має бути обґрунтовано в Програмі.
9. Місцем проведення зовнішнього моніторингу може бути:
заклад освіти, де навчаються здобувачі освіти, працюють педагогічні працівники;
заклад освіти, який суб’єктом моніторингу визначено базовим для проведення моніторингу;
установа чи організація, приміщення яких використовуються для проведення моніторингу.
У разі проведення зовнішнього моніторингу із застосуванням комп’ютерної техніки місце його проведення визначається за місцем знаходження відповідної техніки.
Зовнішній моніторинг, учасниками якого є особи віком до 14 років, проводиться в закладі освіти, де вони здобувають освіту.
V. Участь у моніторингу
1. Участь закладів освіти та учасників освітнього процесу в зовнішньому моніторингу якості освіти є добровільною (крім моніторингу на загальнодержавному або міжнародному рівнях).
Суб’єкт моніторингу забезпечує отримання письмової згоди від учасників дослідження (у разі неповноліття здобувачів освіти - згоду одного з їх батьків, інших законних представників) щодо їх участі у моніторингу.
2. При проведенні зовнішнього моніторингу перелік учасників дослідження (із зазначенням закладів освіти, категорій учасників освітнього процесу та їх чисельності) має бути оприлюднений не пізніше, ніж за десять днів до початку його проведення, у будь-який спосіб, визначений суб’єктом моніторингу та узгоджений з ініціатором моніторингу (у разі потреби).
3. Для забезпечення участі в моніторингу учасників дослідження суб’єкти моніторингу забезпечують:
інформування учасників щодо вимог проведення моніторингу;
виконання учасниками дослідження завдань, розроблених згідно з Програмою;
дотримання етичних правил поведінки під час проведення моніторингу;
безпечні умови для всіх учасників дослідження під час його проведення;
організацію безкоштовної медичної допомоги за місцем проведення моніторингу (у разі потреби).
4. При проведенні зовнішнього моніторингу заклади освіти, які є учасниками дослідження, створюють належні умови для його проведення, зокрема надають необхідні приміщення, матеріально-технічні ресурси, забезпечують розумне пристосування для осіб з особливими освітніми потребами (у разі потреби), вносять необхідні зміни до графіку освітнього процесу.
5. Якщо зовнішній моніторинг проводиться в закладі освіти, який визначено базовим для проведення моніторингу, або в іншій установі, організації, приміщення яких використовуються для проведення моніторингу, суб’єкт моніторингу забезпечує підвезення учасників дослідження.
6. Учасники дослідження повинні:
дотримуватися вимог проведення моніторингу, про які вони були поінформовані;
виконувати інструкції осіб, які проводять моніторинг, щодо процедури моніторингу;
виконувати завдання, оформляти виконану роботу згідно із правилами, визначеними в інструкції до неї;
після завершення часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), повернути матеріали моніторингу особам, які проводять моніторинг;
дотримуватися правил етичної поведінки та принципів академічної доброчесності;
виконувати роботу (завдання) на робочому місці, визначеному суб’єктом моніторингу.
7. Учасникам дослідження, які залучені до проведення моніторингу, забороняється:
приносити до місця проведення моніторингу небезпечні предмети і речовини, що становлять загрозу для життя і здоров’я людини;
заважати іншим учасникам дослідження виконувати письмову роботу (завдання);
спілкуватися в будь-якій формі з іншими учасниками моніторингу протягом часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), якщо інше не передбачено Програмою;
псувати майно установи чи організації, в приміщенні яких проводиться моніторинг, чи майно осіб, які перебувають у цьому приміщенні;
використовувати в місці проведення моніторингу та мати при собі або на своєму робочому місці протягом часу, відведеного для виконання письмової роботи (завдання), засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, а також окремі елементи, які можуть бути складовими частинами відповідних технічних засобів чи пристроїв, друковані або рукописні матеріали, інші засоби, предмети, прилади, що не передбачені процедурою проведення моніторингу (крім дозволених виробів медичного призначення, про наявність яких учасник дослідження повинен до початку виконання письмової роботи (завдання) повідомити особі, яка проводить моніторинг);
виносити за межі місця проведення моніторингу матеріали моніторингу (якщо процедурою моніторингу, визначеною в Програмі, передбачено збереження конфіденційності матеріалів моніторингу);
персоналізовувати роботу (крім випадків, коли процедурою моніторингу, визначеною в Програмі, передбачено персоніфікацію робіт учасників моніторингу).
8. У разі порушення учасником вимог проведення зовнішнього моніторингу, внаслідок чого може бути поставлено під сумнів надійність результатів моніторингу, учасник може бути не допущений до проведення моніторингу або видалений з місця проведення моніторингу.
Якщо порушення виявлено під час або після проведення моніторингу, роботу учасника може бути виключено з розгляду суб’єктом моніторингу.
VI. Результати моніторингу
1. Результати моніторингу зазначаються у звіті, який готує суб’єкт моніторингу (відповідно до Програми).
У звіті обов’язково вказуються індикатори та шкала(и), використана(і) для визначення результатів моніторингу, а також методика, застосована для їх обрахунків.
Звіт може містити таблиці, діаграми, графіки та інші форми узагальнення інформації.
2. Звіт за результатами зовнішнього моніторингу на рівні закладу освіти, місцевому та регіональному рівнях надається ініціатору моніторингу, який оприлюднює його у визначений ним спосіб.
Звіт за результатами моніторингу на загальнодержавному рівні оприлюднюються на веб-сайтах Міністерства освіти і науки України та суб’єкта моніторингу.
Зміст, порядок підготовки та оприлюднення звіту за результатами моніторингу на міжнародному рівні визначається міжнародною організацією, яка проводить відповідний моніторинг.
3. Суб’єкти моніторингу надають закладам освіти, які брали участь у моніторингу, інформацію про його результати, до якої вони забезпечують відкритий доступ на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності - на веб-сайтах своїх засновників).
Результати моніторингу можуть передаватися іншим особам або оприлюднюватися ними лише за згодою ініціатора моніторингу.
VII. Фінансування моніторингу
1. Фінансування внутрішнього та зовнішнього моніторингу на рівні закладу освіти здійснюється за рахунок коштів засновника, власних надходжень закладу освіти та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
2. Фінансування зовнішнього моніторингу на місцевому та регіональному рівнях здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та/або місцевих бюджетів відповідно до законодавства та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
2. Фінансування зовнішнього моніторингу на загальнодержавному та міжнародному рівнях здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до законодавства та/або інших джерел, не заборонених законодавством.
| Генеральний директор | |
