Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 259

Криворізької міської ради

в.Ярослава Мудрого 48-А,  м. Кривий Ріг, Саксаганський р-н, 50027

тел.0965565909, е-mail dnz259@ ukr.net

                                                                                                                                                                СХВАЛЕНО

                                                                                                                                               рішенням педагогічної ради

                                                                                                                                               від 06.04.2021 р. протокол №4

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу

№ 259 Криворізької міської ради

1.Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 259 Криворізької міської ради (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

– Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов’язки групи людей чи організацій, які об’єдналися для досягнення спільної мети.

– Стратегія – довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, підкріплений ідеологією, стійкий до невизначеності умов середовища план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті.

– Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь.

– Механізм – комплексний процес, спосіб організації.

– Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

– Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

– Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

– Моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

– Корекційно-розвивальне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з особливими потребами;

– Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

– Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

– Фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;

– Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

– Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

– Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання;

Колегіальним органом КЗДО №259, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

– стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

– критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

– критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

– забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

– створення в закладі освіти корекційно-розвивального освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

– систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

2. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

– принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

– принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх

підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

– принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

– принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

– принцип компетентнісного підходу до формування мети, змісту та результатів навчання;

– принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

− удосконалення планування освітньої діяльності;

− підвищення якості знань здобувачів освіти;

− посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

− розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

− забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

− створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.

Основними напрямками політики із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

– якість освіти;

– рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

– якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

– оновлення методичної бази освітньої діяльності;

– контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

– створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

– Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі.

– Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

– Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

– Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

– Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу.

Предмет моніторингу. Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єкти моніторингу. Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу, що включає кілька рівнів:

– здобувач освіти;

– педагог

– батьки та ін.

Суб’єкти моніторингу. Суб’єктами моніторингу виступають: керівник закладу освіти, Служба внутрішнього моніторингу якості освіти, органи самоврядування (педагогічні працівники, здобувачі освіти та їх батьки), засновник, органи, що здійснюють управління у сфері освіти, громадськість.

Кожний суб’єкт моніторингу реалізує специфічні для нього завдання. Конкретизовані показники опису та інструментів моніторингу якості освіти наведені у додатку № 2 Положення.

Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

• Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;
• Контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;
• Контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

1. Досягнення здобувачів освіти.
2. Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.
3. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу.

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,

тверджень, відомостей;

– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

– надання достовірної інформації про методики і результати досліджень,

джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

– контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

– об’єктивне оцінювання результатів навчання.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

– відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

– ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

– особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

– знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

– оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

3. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь здобувачів освіти.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень. Результати освітньої діяльності на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності згідно вимог комплексних освітніх програм «Українське дошкілля», «Впевнений старт». Знання є складовою умінь дітей діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички – дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід дітей, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності здобувачів освіти, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень. Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень: початкового, середнього, достатнього, високого. Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень – початковий. Відповідь дитини фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень – середній. Дитина відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень – достатній.  Дитина знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень – високий. Знання є глибокими, міцними, системними; дитина вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію. Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми. Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання досягнень має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення. 

4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності повинна передбачати підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників закладу встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року. Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог.

З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти здійснюється відповідно до статті 59 Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами:

– довгострокове підвищення кваліфікації: курси;

– короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, семінари-практикуми, тренінги, конференції, «круглі столи» тощо.

Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників затверджує педагогічна рада закладу.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

Управління процесом забезпечення якості освіти в КЗДО №259 забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (Статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти КЗДО №259 включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації;

– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

– ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

– призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

– формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

– визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

– визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

– удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання (кафедри), педагогічна рада закладу освіти, директор (заступник директора з навчальної роботи та заступник директора з виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

▪ проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

▪ розширенні зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на рішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

– наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

– оптимальність та дієвість управлінських рішень;

– керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

– формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової;

– підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

– кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

– наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів освіти, забезпечують можливість досягнення компетентностей.

7. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти

Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти.

Така діяльність проводиться у двох напрямках:

– впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;

– комп’ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям – це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу.

Інформаційна система управління – це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.

До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

У КЗДО №259 здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та система електронного документообігу.

Для забезпечення більш широких і різноманітних зв’язків закладу із зовнішнім середовищем, у тому числі доступу до різних баз даних, джерел інформації заклад підключено до швидкісного Інтернету. Є зона Wі-Fі підключення, якою охоплено 100 кв.м.

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля  функціонує офіційний сайт закладу      http://[email protected]

8. Забезпечення публічності інформації про заклад освіти

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

• статут закладу освіти;
• ліцензії на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
• мова освітнього процесу;
• наявність вакантних посад;
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти;
• правила прийому до закладу освіти;

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

9. Корекційно-розвивальне освітнє середовище.

Корекційно-розвивальна робота в КЗДО № 259 являє собою цілісний процес, який проходить крізь усі етапи навчання та виховання.

Забезпечення корекційно-розвиткового освітнього середовища включає:

• використання спеціальних прийомів та методів корекційного впливу для подолання вад мовлення у дітей;
• адаптація та інтеграція дітей з особливими освітніми потребами в сучасному суспільстві;
• розвиток інтелектуальних та творчих здібностей дітей з урахуванням індивідуальних психо-фізіологічних особливостей;
• забезпечення повноцінного розвитку.

Додаток 1 до Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти.

Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх і управлінських процесів                                                                        закладу дошкільної освіти.

Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів у закладі дошкільної освіти Критерії оцінювання Індикатори оцінювання Методи збору інформації 1 2 3 4 І. Напрям оцінювання «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти» 1.1. Створення комфортних, безпечних, доступних та нешкідливих умов розвитку, виховання, навчання дітей та праці 1.1.1. Будівлі, приміщення, споруди, обладнання і територія закладу дошкільної освіти є безпечними, доступними та комфортними 1.1.1.1. Улаштування території закладу дошкільної освіти та розташування основних приміщень є раціональним та безпечним 1.1.1.1. Спостереження (освітнє середовище) 1.1.1.2.  У закладі дошкільної освіти забезпечується архітектурна доступність території та приміщень будівлі 1.1.1.2. Спостереження (освітнє середовище) 1.1.1.3. У закладі дошкільної освіти забезпечуються розумні пристосування для дітей з особливими освітніми потребами (у разі наявності таких дітей) 1.1.1.3. Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків) 1.1.1.4. У закладі дошкільної освіти облаштовані та використовується ресурсна кімната для проведення відповідних занять зі здобувачами дошкільної освіти з особливими освітніми потребами (у разі наявності) 1.1.1.4. Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників) 1.1.1.5. У закладі дошкільної освіти забезпечується комфортний повітряно-тепловий режим, належне освітлення, водопостачання, водовідведення, опалення, прибирання території та приміщень, дотримуються санітарногігієнічні вимоги 1.1.1.5. Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних працівників) Вивчення документації 2 1.1.2. Заклад дошкільної освіти забезпечений приміщеннями з необхідним обладнанням для забезпечення освітнього процесу та життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти відповідно до типу та профілю закладу 1.1.2.1. У закладі дошкільної освіти обладнання основних приміщень відповідає зросту та віку дітей, санітарно-гігієнічним вимогам 1.1.2.1. Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування медичних та педагогічних працівників) 1.1.2.2. У закладі дошкільної освіти приміщення для роботи із здобувачами дошкільної освіти забезпечено необхідним обладнанням, іграшками, посібниками у відповідності до освітніх програм, типу та профілю закладу 1.1.2.2. Спостереження (освітнє середовище) Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників) 1.1.3. Працівники закладу дошкільної освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх 1.1.3.1. У закладі дошкільної освіти проводяться навчання/інструктажі з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій 1.1.3.1. Вивчення документації Опитування (анкетування працівників закладу дошкільної освіти) 1.1.3.2. Працівники закладу дошкільної освіти дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій 1.1.3.2. Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування працівників закладу дошкільної освіти) 1.1.4. У закладі дошкільної освіти створено умови для якісного харчування здобувачів дошкільної освіти 1.1.4.1. У закладі дошкільної освіти забезпечено різноманітне, безпечне, корисне та збалансоване харчування, що відповідає потребам усіх здобувачів дошкільної освіти 1.1.4.1. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, медичних працівників) Спостереження (освітнє середовище) 1.1.4.2. У закладі дошкільної освіти дотримуються виконання натуральних норм харчування 1.1.4.2. Вивчення документації Опитування (анкетування медичних працівників) 1.1.4.3. У закладі дошкільної освіти харчування здобувачів дошкільної освіти здійснюється з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог 1.1.4.3. Вивчення документації Опитування (анкетування медичних працівників) Спостереження (освітнє середовище) 1.1.4.4. Організація харчування у закладі дошкільної освіти сприяє формуванню культурно-гігієнічних навичок здобувачів дошкільної освіти 1.1.4.4. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників) Спостереження (освітнє середовище) 3 1.1.5. У закладі дошкільної освіти створено умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я здобувачів дошкільної освіти 1.1.5.1. У закладі дошкільної освіти забезпечується медичне обслуговування дітей, у разі потреби надається невідкладна домедична допомога 1.1.5.1. Вивчення документації Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків, працівників закладу дошкільної освіти) 1.1.5.2. У закладі дошкільної освіти проводяться профілактичні та оздоровчі заходи 1.1.5.2. Вивчення документації Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків, працівників закладу дошкільної освіти) 1.1.5.3. У закладі дошкільної освіти вживаються заходи щодо дотримання протиепідемічного режиму 1.1.5.3. Вивчення документації Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків, працівників, медичних та педагогічних працівників) 1.1.5.4. У закладі дошкільної освіти проводиться санітарно-просвітницька робота з усіма учасниками освітнього процесу з питань здорового способу життя, загартування, раціонального харчування 1.1.5.4. Вивчення документації Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних та медичних працівників) 1.1.5.5. У закладі дошкільної освіти проводиться фізкультурно-оздоровча робота у різних організаційних формах 1.1.5.5.Вивчення документації Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування педагогічних та медичних працівників) 1.1.5.6. У закладі дошкільної освіти наявне фізкультурно-спортивне обладнання та інвентар для розвитку рухових якостей здобувачів дошкільної освіти 1.1.5.6. Спостереження (освітнє середовище) 1.1.5.7. У закладі дошкільної освіти здійснюється медико-педагогічний контроль за організацією фізичного виховання 1.1.5.7. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних та медичних працівників) 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь1.2.1. Заклад дошкільної освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу 1.2.1.1. Керівник та працівники закладу дошкільної освіти дотримуються вимог нормативно-правових документів щодо виявлення ознак булінгу, іншого насильства та 1.2.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування працівників, педагогічних та медичних працівників) 4 яких форм насильства та дискримінації запобігання йому 1.2.1.2. У закладі дошкільної освіти розроблено та виконується план заходів із запобігання проявам дискримінації та булінгу, інших форм насильства, вчасно реагують на звернення щодо таких проявів, у разі потреби надається психолого-соціальна підтримка 1.2.1.2. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних та медичних працівників) 1.2.1.3. Працівники та батьки вважають освітнє середовище безпечним і психологічно комфортним 1.2.1.3. Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних та медичних працівників) 1.3. Формування інклюзивного, безпечного, розвивального, мотивуючого освітнього простору 1.3.1. У закладі дошкільної освіти створено умови для навчання, реабілітації, соціальної адаптації, інтеграції в суспільство здобувачів дошкільної освіти із особливими освітніми потребами 1.3.1.1. У закладі дошкільної освіти забезпечується корекційна спрямованість освітнього процесу (у разі потреби) 1.3.1.1. Вивчення документації Спостереження (освітнє середовище) 1.3.1.2. У закладі дошкільної освіти забезпечується проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційнорозвиткових занять (послуг) здобувачам дошкільної освіти з особливими освітніми потребами, що визначені індивідуальною програмою розвитку (у разі потреби) 1.3.1.2. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків) 1.3.1.3. У закладі дошкільної освіти налагоджено роботу з питань навчання дітей із особливими освітніми потребами (створено команди психолого-педагогічного супроводу, розроблено індивідуальні програми розвитку), відстежується результативність діяльності тощо (за потребою) 1.3.1.3.Спостереження (освітнє середовище) Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних та медичних працівників) 1.3.2. Заклад дошкільної освіти взаємодіє із батьками здобувачів дошкільної освіти із особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття 1.3.2.1. У закладі дошкільної освіти індивідуальні програми розвитку розробляються за участі батьків та створюються умови для залучення асистента дитини в освітній процес (за потребою) 1.3.2.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків) 1.3.2.2. У закладі дошкільної освіти асистент вихователя допомагає педагогам в організації 1.3.2.2. Вивчення документації Опитування (анкетування 5 дошкільної освіти (у разі наявності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами) освітнього процесу, співпрацює та залучає дітей з особливими освітніми потребами до різних видів діяльності педагогічних працівників, батьків) 1.3.2.3. У закладі дошкільної освіти забезпечується співпраця з інклюзивноресурсним центром, навчально-реабілітаційним центром чи іншими закладами щодо супроводу та підтримки здобувачів дошкільної освіти з особливими освітніми потребами 1.3.2.3. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків) 1.3.3. Освітнє середовище закладу дошкільної освіти забезпечує реалізацію завдань програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетенцій 1.3.3.1. Предметно-просторове розвивальне середовище, створене в основних приміщеннях закладу дошкільної освіти, відповідає  віковим особливостям здобувачів дошкільної освіти та сприяє формуванню у них  різних видів компетенцій 1.3.3.1. Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування педагогічних працівників) 1.3.3.2. Добір іграшок, посібників та обладнання для формування й облаштування предметнопросторового розвивального середовища у закладі дошкільної освіти відповідає встановленим вимогам 1.3.3.2. Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування педагогічних працівників) ІІ. Напрям оцінювання «Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду» 2.1. Дотримання вимог Базового компонента дошкільної освіти 2.1.1. У закладі дошкільної освіти реалізується Базовий компонент дошкільної освіти 2.1.1.1. Заклад дошкільної освіти здійснює освітній процес за програмами, затвердженими в установленому порядку 2.1.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників) 2.1.1.2. Організація освітнього процесу у закладі дошкільної освіти сприяє набуттю дитиною різних компетентностей відповідно до освітніх ліній, визначених інваріантною складовою Базового компонента дошкільної освіти 2.1.1.2. Вивчення документації Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) Опитування (анкетування педагогічних працівників) 2.1.1.3. У закладі дошкільної освіти створюються 2.1.1.3. Вивчення документації 6 умови для реалізації варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти, для впровадження додаткових організаційних форм освітнього процесу – гуртки, студії, секції (за згодою батьків та з урахуванням індивідуальних особливостей здобувачів дошкільної освіти) Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників) 2.1.2. У закладі дошкільної освіти здійснюється внутрішній моніторинг стану і результатів освітньої діяльності 2.1.2.1. У закладі дошкільної освіти здійснюється аналіз стану освітньої діяльності, приймаються відповідні управлінські рішення 2.1.2.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників) 2.2. Організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти у закладі 2.2.1. У закладі дошкільної освіти забезпечено дотримання вимог до розпорядку дня та навчання, організації життєдіяльності, рухової активності дітей 2.2.1.1. Розпорядок дня здобувачів дошкільної освіти у вікових групах відповідає гігієнічним нормам щодо тривалості сну, організації різними видами діяльності та відпочинку, у тому числі навчальних занять, тривалості перебування на свіжому повітрі, рухової активності, кратності приймання їжі 2.2.1.1.Вивчення документації Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків) 2.2.1.2. Гранично допустиме навчальне навантаження на здобувача дошкільної освіти у закладі дошкільної освіти відповідає віковій групі 2.2.1.2. Вивчення документації Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) Опитування (анкетування педагогічних працівників) ІІІ. Напрям оцінювання «Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти» 3.1.Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності та якість організації освітнього процесу 3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність 3.1.1.1. Форми та види планів педагогів з організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти розглядаються та схвалюються педагогічною радою 3.1.1.1. Вивчення документації 3.1.1.2. Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти планують освітній процес, об'єктивно оцінюють його результативність 3.1.1.2. Вивчення документації 3.1.2. Педагогічні працівники застосовують сучасні технології та методики в освітньому процесі, спрямовані на оволодіння здобувачами дошкільної освіти ключовими 3.1.2.1. Педагогічні працівники володіють знаннями про вікові, фізіологічні та психологічні особливості дітей, їх індивідуальні можливості та потреби, гнучко та варіативно застосовують форми та методи організації освітнього процесу 3.1.2.1. Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) Опитування (анкетування педагогічних працівників) 7 компетентностями та наскрізними уміннями 3.1.2.2. Педагогічні працівники застосовують інформаційно-комунікаційні та комунікативні технології 3.1.2.2. Опитування (анкетування педагогічних працівників) 3.1.2.3. Педагогічні працівники застосовують технології формування у здобувачів дошкільної освіти соціально доцільної поведінки 3.1.2.3. Опитування (анкетування педагогічних працівників) 3.1.3. Педагогічні працівники створюють та використовують освітні ресурси 3.1.3.1. Педагогічні працівники створюють та використовують власні освітні ресурси (методичні розробки, презентації, блоги, вебсайти тощо), мають публікації професійної тематики та оприлюднені методичні розробки 3.1.3.1. Опитування (анкетування педагогічних працівників) 3.1.4. У закладі дошкільної освіти мовою освітнього процесу є державна мова 3.1.4.1. Працівники закладу дошкільної освіти сприяють популяризації державної мови 3.1.4.1. Опитування (анкетування педагогічних працівників, працівників, батьків) 3.1.4.2. У роботі зі здобувачами дошкільної освіти педагогічні працівники збагачують та активізують словник, розвивають зв’язне мовлення, формують навички культури мовлення та виховують бажання спілкуватися рідною мовою 3.1.4.2. Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників 3.2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації 3.2.1.1. Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти обирають різні види, форми і напрямки підвищення рівня своєї професійної майстерності 3.2.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників) 3.2.2. Педагогічні працівники діляться досвідом роботи з колегами 3.2.2.1. Педагогічні працівники беруть участь у роботі творчих (робочих) груп, ініціюють та/або реалізують освітні проекти 3.2.2.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників) 3.3. Налагодження співпраці з батьками, працівниками закладу дошкільної освіти 3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства 3.3.1.1. У закладі дошкільної освіти всі співробітники працюють у партнерстві один з одним 3.3.1.1. Опитування (анкетування працівників, педагогічних та медичних працівників) 3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками з питань розвитку, навчання та виховання дітей, забезпечують постійний 3.3.2.1. У закладі освіти налагоджена конструктивна комунікація педагогічних працівників із батьками здобувачів дошкільної освіти в різних формах на принципах 3.3.2.1. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників) 8 зворотній зв’язок взаємоповаги, взаємодовіри, взаєморозуміння, співпраці 3.3.3. У закладі дошкільної освіти налагоджена практика педагогічного наставництва та інших форм професійної співпраці 3.3.3.1. Педагогічні працівники надають методичну підтримку колегам, обмінюються досвідом (конференції, публікації, майстеркласи, семінари, наставництво) 3.3.3.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників) 3.3.4. У закладі дошкільної освіти налагоджено систему роботи з адаптації та інтеграції здобувачів дошкільної освіти до освітнього процесу 3.3.4.1. Педагогічні працівники орієнтовані на потреби дитини в освітньому процесі, проявляють повагу, доброзичливість й позитивне ставлення до особистості дитини, сприяють її  особистісному розвиткові 3.3.4.1. Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників) Спостереження (організація життєдіяльності здобувачів дошкільної освіти) 3.4. Методичне забезпечення закладу дошкільної освіти 3.4.1. У закладі дошкільної освіти функціонує методичний кабінет 3.4.1.1. Діяльність методичного кабінету закладу дошкільної освіти спрямована на реалізацію завдань закладу, підвищення якості освітнього процесу та професійної компетентності педагогів, надання їм методичної допомоги 3.4.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників) Спостереження (освітнє середовище) 3.4.1.2. У закладі дошкільної освіти забезпечується наступність дошкільної та початкової освіти 3.4.1.2. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників) 3.4.1.3. Інформаційно-просвітницький простір є доступним, сучасним, змістовним, сприяє відкритості та прозорості діяльності закладу дошкільної освіти та задоволенню потреб учасників освітнього процесу 3.4.1.3. Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування педагогічних працівників, батьків) ІV. Напрям оцінювання «Управлінські процеси закладу дошкільної освіти» 4.1. Наявність програми розвитку закладу та системи річного планування 4.1.1. У закладі дошкільної освіти сформовано стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності 4.1.1.1. Програма розвитку закладу дошкільної освіти відповідає особливостям і умовам його діяльності (тип закладу, мова навчання, формування контингенту здобувачів дошкільної освіти, обсяг та джерела фінансування) 4.1.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників) 4.1.2. У закладі дошкільної 4.1.2.1. План роботи закладу дошкільної освіти 4.1.2.1. Вивчення документації 9 діяльності закладу дошкільної освіти, моніторингу виконання поставлених цілей і завдань освіти здійснюється планування роботи та відстежується результативність його діяльності реалізує стратегію його розвитку та актуальні завдання, висвітлює всі напрямки діяльності 4.1.2.2. Працівники закладу дошкільної освіти та батьки здобувачів дошкільної освіти залучаються до розроблення плану роботи закладу освіти 4.1.2.2. Опитування (анкетування батьків, працівників, медичних та педагогічних працівників) 4.1.3. У закладі дошкільної освіти сформована й функціонує внутрішня система забезпечення якості освіти 4.1.3.1. У закладі дошкільної освіти здійснюється систематичний аналіз функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти 4.1.3.1. Вивчення документації Опитування (анкетування педагогічних працівників) 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм 4.2.1. Керівник закладу дошкільної освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища 4.2.1.1. Працівники та батьки здобувачів дошкільної освіти задоволені загальним психологічним кліматом у закладі дошкільної освіти і діями керівника щодо формування відносин довіри та конструктивної співпраці між ним 4.2.1.1. Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників) 4.2.2. Заклад дошкільної освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах 4.2.2.1. Заклад дошкільної освіти забезпечує змістовне наповнення та вчасне оновлення інформаційних ресурсів закладу (інформаційні стенди, сайт закладу дошкільної освіти/ інформація на сайті засновника, сторінки у соціальних мережах) 4.2.2.1. Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування батьків) 4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників 4.3.1. Керівник закладу дошкільної освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатних нормативів та типу закладу 4.3.1.1. У закладі дошкільної освіти укомплектовано кадровий склад (наявність/відсутність вакансій) 4.3.1.1. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків) 4.3.1.2. Педагогічних працівників закладу дошкільної освіти приймають на роботу з урахуванням вимог чинного законодавства 4.3.1.2. Вивчення документації 4.3.2. Керівник закладу дошкільної освіти мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності 4.3.2.1. Керівник закладу дошкільної освіти застосовує заходи матеріального та морального заохочення до педагогічних працівників з метою підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності 4.3.2.1. Опитування (анкетування педагогічних працівників) 4.3.3. Керівник закладу дошкільної 4.3.3.1. Керівник закладу дошкільної освіти 4.3.3.1. Вивчення документації 10 освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників створює умови для постійного підвищення кваліфікації, впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, участі педагогів у експериментальній діяльності Опитування (анкетування педагогічних працівників) 4.3.3.2. Педагогічні працівники вважають, що керівник закладу дошкільної освіти сприяє їхньому професійному розвитку 4.3.3.2. Опитування (анкетування педагогічних працівників) 4.4. Організація діяльності закладу дошкільної освіти на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу дошкільної освіти з місцевою громадою 4.4.1. У закладі дошкільної освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу 4.4.1.1. Працівники вважають, що їх права у закладі дошкільної освіти не порушуються 4.4.1.1. Опитування (анкетування працівників, педагогічних та медичних працівників) 4.4.1.2. Батьки здобувачів дошкільної освіти вважають, що права їх дітей в закладі дошкільної освіти не порушуються 4.4.1.2. Опитування (анкетування батьків) 4.4.2. Керівництво закладу дошкільної освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування 4.4.2.1. Керівник сприяє участі громадського самоврядування , пропозиції працівників закладу та батьків здобувачів освіти враховуються під час прийняття управлінських рішень 4.4.2.1. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних та медичних працівників) 4.4.3. Встановлено режим роботи закладу дошкільної освіти 4.4.3.1. Режим роботи закладу дошкільної освіти враховує потреби учасників освітнього процесу, особливості діяльності закладу 4.4.3.1. Вивчення документації Опитування (анкетування батьків) 4.4.4. У закладі дошкільної освіти у належному стані утримується матеріальнотехнічна база 4.4.4.1. Керівник закладу дошкільної освіти вживає заходів щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання для створення якісних умов діяльності закладу 4.4.4.1.Вивчення документації Спостереження (освітнє середовище) Опитування (анкетування працівників, педагогічних та медичних працівників) 4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності 4.5.1. Заклад дошкільної освіти впроваджує політику академічної доброчесності 4.5.1.1. Керівник закладу дошкільної освіти забезпечує реалізацію заходів щодо формування академічної доброчесності та протидії фактам її порушення 4.5.1.1. Вивчення документації 4.5.2. Педагогічні працівники дотримуються академічної доброчесності 4.5.2.1. Педагогічні працівники поінформовані про політику академічної доброчесності, під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються її 4.5.2.1. Опитування (анкетування педагогічних працівників) 4.5.3. Керівник закладу 4.5.3.1. Керівник закладу дошкільної освіти 4.5.3.1. Вивчення документації 11 дошкільної освіти сприяє формуванню у працівників та батьків здобувачів дошкільної освіти негативного ставлення до корупції забезпечує проведення освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на формування у працівників та батьків здобувачів дошкільної освіти негативного ставлення до корупції Опитування (анкетування батьків, працівників, педагогічних та медичних працівників)

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державної служби якості освіти України від 30 листопада 2020 р. № 01-11/71

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти                                                             у закладах дошкільної освіти

Методичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти (далі – ЗДО) розроблені з метою надання допомоги керівникам та іншим педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти в організації роботи з визначення політики забезпечення якості освітньої діяльності та формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – внутрішня система). У цих Методичних рекомендаціях під внутрішньою системою розуміється сукупність умов, процедур та заходів у ЗДО, що забезпечують ефективність освітніх і управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість освітнього процесу, формування ключових компетентностей дітей раннього та дошкільного віку, сприяють всебічному розвитку особистості. Формуючи внутрішню систему, варто враховувати основоположні поняття, принципи стосовно систем управління якістю, визначені Національним стандартом України ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) «Основні положення та словник термінів», затвердженим наказом Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості від 21.12.2015 № 203. Цей стандарт пропонує чітко визначену систему управління якістю, базовану на структурі, що об’єднує в собі встановлені основоположні поняття, принципи, процеси та ресурси, пов’язані з якістю, щоб допомогти організаціям та закладам реалізувати свої цілі. ДСТУ ІSO 9000:2015 (ISO 9000:2015, IDT) визначає принципи управління якістю, які можна взяти за основу, формуючи внутрішню систему: 1. Орієнтація на замовника (батьків або законних представників дітей), завоювання їхньої довіри. Розуміння поточних і майбутніх їхніх потреб сприятиме сталому успіху ЗДО. 2. Єдність призначеності та напрямків розвитку ЗДО і створення умов для задіяння усіх працівників до досягнення цілей ЗДО у сфері якості (інформування працівників про місію ЗДО, бачення, стратегію, політики та процеси; створення та підтримання спільних цінностей, справедливості та етичних моделей поведінки; формування культури довіри та чесності; заохочення до зобов’язання щодо якості в масштабі всього ЗДО тощо). 3. Взаємопов’язаність процесів діяльності ЗДО, які функціюють як цілісна система. 2 4. Зорієнтованість на поліпшення показників освітнього процесу, підвищення задоволеності батьків або законних представників дітей; підвищення здатності прогнозувати внутрішні та зовнішні ризики й можливості, а також реагувати на них. 5. Прийняття рішень на підставі фактичних даних та розуміння причинно-наслідкових зв’язків та можливих непередбачених наслідків. 6. Керування стосунками зі всіма своїми зацікавленими сторонами, щоб оптимізувати їхній вплив на дієвість ЗДО. Внутрішня система розробляється як інструмент управління якістю освіти в ЗДО. Кожен з її компонентів має визначатися з урахуванням його впливу на якість навчання та виховання дітей дошкільного віку. Результати самооцінювання аналізуються та використовуються закладом освіти виключно з метою подальшого розвитку: визначення точок зростання, вдосконалення освітніх та управлінських процесів та поліпшення якості освіти. Рекомендується формувати внутрішню систему з урахуванням таких етапів:  визначення компонентів внутрішньої системи;  забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи;  самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО для їх подальшого вдосконалення. Рекомендуємо визначені ЗДО компоненти внутрішньої системи, необхідні умови його функціонування і розвитку та механізм самооцінювання відображати в Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти в закладі дошкільної освіти (далі – Положення про внутрішню систему), яке має бути затверджене керівником закладу освіти (за попереднім схваленням педагогічної ради). Забезпечити комплексний розгляд питань, пов’язаних із формуванням внутрішньої системи, та колегіально розробити документ про внутрішню систему неможливо без партнерської діяльності усіх фахівців закладу, які мають бути включені в процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів. Це керівник ЗДО, вихователь-методист, тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу тощо), педагогічна рада. До формування внутрішньої системи варто залучити й інших працівників ЗДО, а також батьків або інших законних представників дітей (далі – батьки), експертів у сфері дошкільної освіти та управління, представників місцевої громади тощо. Організовуючи таку роботу, варто враховувати тип ЗДО, його місцезнаходження, особливості педагогічного колективу та інші особливості діяльності ЗДО. Визначення компонентів внутрішньої системи З урахуванням частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту» внутрішня система може містити такі компоненти:  стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти; 3  система та механізми забезпечення академічної доброчесності;  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;  забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;  забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;  створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування (у разі потреби). Компоненти внутрішньої системи формуються з урахуванням визначених ЗДО політик, за допомогою певних заходів або окремих дій, що здійснюються у визначеному порядку (частина третя статті 41 Закону України «Про освіту»). Основна мета стратегії (політики) забезпечення якості освіти — гарантувати якість дошкільної освіти та формувати довіру суспільства до ЗДО. Зазначені компоненти можливо згрупувати за чотирма напрямами освітньої діяльності ЗДО:  Освітнє середовище закладу дошкільної освіти.  Здобувачі дошкільної освіти. Забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку, набуття нею життєвого соціального досвіду.  Фахова діяльність педагогічних працівників закладу дошкільної освіти.  Управлінські процеси закладу дошкільної освіти. ЗДО може використовувати Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу дошкільної освіти (далі – Критерії), що є додатком №1 до цих рекомендацій. Згідно з Критеріями кожен компонент описано за відповідними вимогами/правилами, виконання яких дозволяє забезпечити якість освіти та освітньої діяльності у ЗДО. У рамках власної академічної та організаційної автономії ЗДО може обрати й інший підхід до формування компонентів внутрішньої системи, врахувавши основні компоненти такої системи, визначені законодавством (частина третя статті 41 Закону України «Про освіту»), а також визначивши інші компоненти, які забезпечують якість освіти. Забезпечення функціонування компонентів внутрішньої системи Планування внутрішньої системи — це не одноразова подія, а, імовірніше, безперервний процес. Плани розвиваються у міру того, як працівники ЗДО набувають знань, а обставини змінюються. Рекомендується розпочинати формування внутрішньої системи з визначення стратегії (політики) забезпечення якості освіти, що визначається інтересами учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засадами державної політики щодо якості освіти. 4 Стратегія (політика) забезпечення якості освіти має бути орієнтована на:  Партнерство у розвитку, навчанні та вихованні дітей, а також професійній взаємодії;  недискримінацію, запобігання та протидію булінгу (цькуванню);  прозорість та інформаційну відкритість діяльності ЗДО;  сприяння безперервному професійному зростанню педагогічних працівників;  справедливе та об’єктивне оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;  створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;  забезпечення академічної свободи педагогічних працівників. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти може бути орієнтована і на інші завдання. Важливим є розуміння та сприйняття учасниками освітнього процесу таких орієнтирів, їх спільне визначення та реалізація. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності працівників застосовуються з метою організації безперервного розвитку педагогічних працівників, створення умов для вдосконалення ними власних професійних компетентностей. Критерії оцінювання діяльності педагогічних працівників визначаються з урахуванням відповідних професійних стандартів. Процедурою оцінювання педагогічної діяльності може бути проведення внутрішнього моніторингу в ЗДО щодо визначення професійних компетентностей або окремих знань, умінь педагогічного працівника. У Критеріях, правилах і процедурах оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти має бути враховано, що така діяльність спрямована на забезпечення якості освіти у ЗДО і ґрунтується на неухильному дотриманні вимог законодавства. Управлінський цикл у ЗДО передбачає стратегічне та поточне планування освітньої діяльності, організацію освітнього процесу, здійснення моніторингу виконання поставлених завдань та інші дії. Важливими процедурами, що забезпечують якість управлінських процесів, є планування діяльності ЗДО, визначення режиму його роботи, прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників, забезпечення відкритого доступу до певної інформації, визначеної законодавством, реагування на звернення, випадки булінгу (цькування) тощо. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу реалізується через процедури добору педагогічних кадрів, ініціювання перед засновником ЗДО питань щодо розвитку матеріальнотехнічної, навчально-методичної бази, використання інформаційних ресурсів тощо. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти сприяє обґрунтованому прийняттю рішень та оптимізує управлінські процеси. До відповідних процедур належать: створення баз даних про вихованців та/або працівників закладу, використання 5 системи електронного документообігу в ЗДО, використання електронних інформаційно-комунікаційних ресурсів. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування забезпечує реалізацію прав усіх дітей раннього та дошкільного віку на освіту, фізичну, психологічну та соціальну безпеку, комфортні умови праці та розвитку, виховання і навчання дітей. Процедурами, що забезпечують інклюзивне середовище в ЗДО, можуть бути: індивідуальні програми розвитку для дітей з особливими освітніми потребами, використання ресурсних кімнат, налагодження роботи команди психолого-педагогічного супроводу, моніторинг потреб учасників освітнього процесу для адаптації освітнього середовища тощо. Окрім зазначених процедур, за допомогою яких реалізуються різні компоненти внутрішньої системи, ЗДО може розробляти власні процедури забезпечення функціонування внутрішньої системи, а також процедури вивчення її ефективності. Самооцінювання Для ЗДО важливо регулярно здійснювати внутрішній контроль і оцінювати як виконання плану на рік, так і дієвість внутрішньої системи. Ретельно продумані показники полегшують моніторинг та оцінювання діяльності ЗДО. З метою аналізу стану сформованості й функціонування внутрішньої системи рекомендується проводити у ЗДО самооцінювання освітніх і управлінських процесів. Варто визначити механізм самооцінювання та періодичність його проведення. Рівень якості освітньої та управлінської діяльності доцільно визначати за вимогами / правилами та напрямами. Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог / правил слугують:  критерії (підстави для оцінювання);  індикатори (показники, що відображають стан об’єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);  методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню. Рівнями оцінювання освітніх і управлінських процесів, можуть бути: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький) рівні. Самооцінювання може здійснюватися відповідно до таких моделей:  щорічне комплексне самооцінювання з урахуванням завдань, визначених планом роботи ЗДО на рік та літній період або ж, у разі потреби, за всіма напрямами, що визначені в Критеріях. Щорічне самооцінювання діяльності ЗДО можна здійснювати за блоковою системою аналізування, використовуючи розділи плану роботи ЗДО; 6  щорічне самооцінювання за певними напрямами освітньої діяльності, а також періодичне комплексне самооцінювання перед щорічним звітуванням керівника ЗДО;  комплексне самооцінювання перед початком роботи щодо розроблення програми розвитку ЗДО, як стратегічного документа (як правило, один раз на 3-5 років);  інша модель, визначена ЗДО. Комплексне самооцінювання освітніх і управлінських процесів доцільно проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему. Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО. Можливо створити відповідну робочу групу, яка буде забезпечувати вивчення та оцінювання внутрішньої системи за певним напрямом. Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів ЗДО, а також зовнішніх моніторингів, проведених органами управління у сфері освіти, міжнародними установами, громадськими організаціями тощо. Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження стану освітньої діяльності, якості надання освітніх послуг, ефективності управлінських процесів. Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/344371 . Для проведення моніторингу обов’язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на вебсайті ЗДО (у разі його відсутності – на вебсайті засновника). Для організації самооцінювання рекомендується передбачити:  збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації;  узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО;  обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО. Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації Для проведення самооцінювання освітньої діяльності варто використовувати такі методи збору інформації:  опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження);  спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять); 1 Наказ доступний за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0154-20#Text 7  вивчення документації ЗДО. Вибір методу має забезпечити отримання релевантної інформації для всебічного вивчення та об’єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО. Окремі методи збору інформації, наприклад опитування, можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій. Кожен із методів збору інформації має особливості щодо застосування та оброблення результатів. Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв’ю). Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань діяльності ЗДО. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для працівників, медичних та педагогічних працівників, батьків. Анкетування передбачає складання форми (бланка) анкети. У разі проведення анкетування онлайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей. Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими. Використання анкети закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте обмежують відповіді респондентів певними рамками. Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв’язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу. Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їхніх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети. Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу, в одному опитувальнику. Індивідуальне інтерв’ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію про ставлення особи до проблеми та/або явища в закладі освіти. Індивідуальне інтерв’ю може бути структурованим, неструктурованим та напівструктурованим. Неструктуроване інтерв’ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розгорнутої відповіді (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, що вам допомагає організувати роботу з дітьми на день?»). Такий тип інтерв’ю застосовується, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей для детального аналізу одержаної інформації. Структуроване інтерв’ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які ви застосовуєте форми та методи роботи під час організації освітнього процесу?»). Такий підхід застосовується тоді, коли необхідно зібрати інформацію з різних питань у великої кількості респондентів. Фіксація 8 відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах. Напівструктуроване інтерв’ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв’ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв’ю. Групове інтерв’ю (фокус-групове дослідження) передбачає проведення співбесіди на визначену тему з групою осіб (від 6 до 12). Учасники групи спілкуються між собою, а модератор спрямовує дискусію, щоб охопити заявлену тему та надати можливість висловитися всім учасникам. Фіксація результатів може здійснюватися організатором фокус-групи (зокрема, за допомогою технічних пристроїв) або третьою особою. Загалом, інтерв’юер обов’язково повідомляє респондентів про фіксацію відповідей та спосіб, у який вона буде здійснюватися (незалежно від виду і типу інтерв’ю). Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей тощо. Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо. Окрім керівника ЗДО, вихователя-методиста та педагогів, відповідальних за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування ЗДО. Спостереження за проведенням спеціально організованих форм освітнього процесу, самостійної діяльності дітей допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності педагогів ЗДО, потреби в розвитку їхніх професійних компетентностей або надання їм підтримки. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:  формування та розвиток ключових компетентностей у дітей;  спрямованість форм освітнього процесу на формування у дітей базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси;  роботу дітей у різних видах діяльності (спілкування, ігрова , художньо-естетична та ін.);  використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;  комунікацію педагогічного працівника з дітьми;  організацію роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності). Вивчення документації ЗДО дає можливість отримати інформацію про його освітню діяльність, а також забезпечує умови для прийняття 9 обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у ЗДО. Наприклад, вивчення планів роботи педагогів з метою визначення послідовності у викладенні матеріалу, чіткості поставлених завдань, відповідності форм роботи віковим та індивідуальним особливостям дітей, різноманітності видів діяльності тощо. За допомогою вивчення протоколів засідань педагогічної ради ЗДО можливо одержати інформацію про відповідність ухвалених педагогічною радою рішень, змісту стратегії розвитку ЗДО, а також оперативним завданням і потребам, напрямам професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників ЗДО, системності роботи з питань адаптації дітей, забезпечення інклюзивності освітнього середовища тощо. Узагальнення результатів самооцінювання Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів ЗДО, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи. З метою об’єктивного самоцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог / правил організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені ЗДО. Здійснюючи самооцінювання, ЗДО має визначити рівні оцінювання закладу щодо дотримання вимоги / правила організації освітніх і управлінських процесів ЗДО та внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Маючи автономію, ЗДО може самостійно визначати рівні самооцінювання власної діяльності або запроваджувати інші способи вимірювання рівня освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи. Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками батьківської громади. До розгляду / обговорення можуть залучатися представник засновника ЗДО, експерти у сфері дошкільної освіти та управління тощо. Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості ЗДО рекомендується оприлюднювати результати самооцінювання. Їх може бути включено до річного звіту про діяльність ЗДО, який оприлюднюється на вебсайті закладу освіти (у разі відсутності – вебсайті засновника) відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту». Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:  прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи; 10  визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів ЗДО;  аналізу тенденцій в освітній діяльності ЗДО і корегування його плану роботи на рік та/або стратегії розвитку закладу (у разі потреби);  аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності ЗДО педагогічними працівниками, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років). Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Положення про внутрішню систему, що розробляється ЗДО, може визначати:  цілі внутрішньої системи;  компоненти внутрішньої системи (окремої уваги потребує визначення стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти);  періодичність і механізм самооцінювання, тобто опис правил і критеріїв само оцінювання, окремих компонентів внутрішньої системи або напрямів оцінювання, вимірювальні показники результатів, на які впливатимуть освітні та управлінські процеси, а також методи збору інформації. Розроблений проєкт Положення про внутрішню систему доцільно попередньо обговорити за участю представників педагогічного та батьківського колективів. У разі наявності обґрунтованих пропозицій та зауважень проєкт варто доопрацювати. Положення про внутрішню систему схвалюється педагогічною радою ЗДО та затверджується його керівником.